Олександра Глазова

 Юрій Кузнецов

ПРОГРАМА  ФАКУЛЬТАТИВНОГО КУРСУ

«ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ»

ДЛЯ  УЧНІВ 7 КЛАСУ

ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Рекомендовано  МОН України, лист № 1/11-608 від 09.02.2005.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

У комунікативно спрямованому  навчанні рідної мови одне з провідних місць займає лексикологія. Чим багатшим і різноманітнішим є словник мовця, тим  точніше висловлює він свої думки і краще розуміє інших людей. Збагачення активного словника учнів, удосконалення граматичної будови їх мовлення, оволодіння українським мовленнєвим етикетом значною мірою  може й повинно здійснюватись засобами української  лексикології.

Питому українську лексику упродовж багатьох десятиліть навмисне витісняли зі сфер суспільного життя, виробництва й побутового мовлення. Наслідком цього стало недостатнє розуміння учнями самобутності рідної мови, що утруднює виховання національно свідомого громадянина.

Пропонована програма  передбачає  послідовне докладне вивчення слова  як основної одиниці мови й  дослідження словникового складу мови, а саме: основних типів лексичних значень слів, їх структурно-семантичних розрядів; історичних змін у лексичному складі мови; української лексики за її походженням та особливостями  вживання в різних стилях мовлення.

Основним підходом до вивчення лексикології є вивчення словникового запасу рідної мови з погляду стилістичного вживання та призначення слів у мовленні. Таке вивчення розділу має виразно практичне спрямування і допомагає учням оволодіти багатством рідної мови, відповідально ставитись до вибору й  уживання кожного слова, розуміти його виражальні можливості,  свідомо удосконалювати мовленнєву культуру.

Необхідним є формування умінь і навичок не лише культури мовлення, а й грамотного  письма, тому програмою пропонується повторення  деяких орфографічних і граматичних правил. У процесі засвоєння знань з лексикології передбачається оволодіння нормами сучасної української літературної мови: лексичними, стилістичними, морфологічними та правописними.

Основна мета факультативного курсу –  сприяти засвоєнню учнями  лексики рідної мови  відповідно до норм сучасної української літературної мови, формувати вміння й навички доречно й правильно вживати слова в мовленні з урахуванням їх стилістичних особливостей; збагачувати словниковий запас  школярів.

Завдання факультативного курсу: 

o   дати ґрунтовні й систематичні знання про слово як одиницю мови, лексичне значення слова,  групи слів за значенням;

o   дати уявлення про склад української лексики за її походженням, а  також  про  історичні зміни у складі  лексики сучасної української літературної мови;

o   поповнити, уточнити й активізувати словниковий запас учнів,  сформувати вміння користуватися лінгвістичними словниками та довідниками;

o   навчати доречно, правильно вживати слова рідної мови з урахуванням мети й ситуації спілкування, сприяти оволодінню учнями українським мовленнєвим етикетом;

o   забезпечити додержання вимог  культури  мовлення;

o   виховувати потребу у вивченні рідної мови, в удосконаленні власного мовлення.

Факультативний курс розраховано на викладання у 7 класі протягом навчального року (34 год, 1 заняття на тиждень).

№ п\п	Кіль- кість годин	Зміст навчального матеріалу	Вимоги до  рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	1 год	Вступ Лексикологія як розділ лінгвістики. Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови.	Учень: називає предмет вивчення лексикології; пояснює зв’язок лексикології з іншими розділами науки про мову.
2	4 год	Слово як одиниця  мови Слово як одиниця мови.  Слово і предмет. Слово й поняття. Лексичне значення слова. Слова однозначні та багатозначні.  Багатозначність слова (полісемія). Типи перенесення значень: метафора, метонімія. Зв’язок між значеннями слова. Загальномовні й індивідуально-стилістичні метафори. Використання багатозначних слів у художніх творах. Міжпредметні зв’язки. Художні засоби: метафора, метонімія, синекдоха (література).	Учень: розрізняє лексичне й граматичне значення слова; пряме й переносне значення багатозначних слів, типи перенесення значення слів; визначає лексичні значення слів з контексту та за допомогою словника; пояснює лексичне та граматичне значення слова,  мету викорис тання багатозначних слів у художніх творах;  наводить приклади слів, ужитих у прямому й перенос- ному значеннях; використовує слова, ужиті в переносному значенні, в усному й писемному мовленні; знаходить і виправляє помилки у вживанні слів; вміє ко­ристуватися тлумачним словником; оцінює  випадки вдалого і невдалого  використання слів, ужитих  у переносному значенні; виступає з повідомленнями на вивчену або самостійно досліджену  лінгвістичну тему, самостійно добираючи й аналізуючи мовні приклади на підтвердження висловлених суджень.
3	8 год	Типи слів за значенням Омоніми. Джерела омонімії. Словники омонімів. Прості (або повні) омоніми. Міжмовні омоніми. Омоформи, омографи, омофони. Омонімія та полісемія. Пароніми. Утворення паронімів. Словник паронімів. Уживання пароні- мів та омонімів для створення каламбурів, словесної гри. Синоніми. Синонімічний ряд. Джерела синонімії. Словник синонімів. Абсолютні (повні) та неповні синоні ми. Вільні (лексичні, загальновживані) та контекстуальні синоніми. Стилістич не використання синонімів. Синонімія й полісемія. Евфемізми. Антоніми. Основа антонімічного протиставлення слів. Різнокореневі й  однокореневі антоніми. Загальномовні та контекстуальні антоніми. Словник антонімів. Стилістичне  використання антонімів. Оксюморон. Внутрішньопредметні  зв’язки. Орфографія. Правопис слів іншомов- ного походження. Пунктуація. Розділові знаки при одно- рідних членах речення. Міжпредметні зв’язки Слова із суфіксами зменшувально-пестливого значення та зі значенням згрубілості в художніх  творах  (література). Використання слів, близьких або протилежних за значенням, для точного опису предметів, явищ і подій (історія, ботаніка, географія).	Учень: називає типи слів за значенням; розпізнає омоніми, синоніми й антоніми; розрізняє омоніми та багатозначні слова; вільні та контекстуальні, повні та неповні синоніми;  однокореневі й різнокореневі, загальномовні й контекстуальні  антоніми; омоніми, омоформи, омографи й омофони; пояснює лексичні значення міжмовних омонімів, евфемізмів; значення й відтінки значень слів синонімічного ряду; слів, що утворюють антонімічні пари;    стилістичну роль різних типів слів за значенням; знаходить і виправляє помилки та недоліки у вживанні синонімів та антонімів; уміє ко­ристуватися тлумачним словником, словником синонімів, словником антонімів, словником омонімів, словником паронімів; складає каламбури, основані на омонімії та паронімії,  речення (тексти) із запропонованими та самостійно дібраними синоніма- ми та антонімами; оцінює випадки вдалого і невда- лого  вживання   синонімів, анто- німів (зокрема оксюморона); складає усні й письмові вислов- лювання на певну  тему з вико- ристанням синонімів та антонімів; виступає з повідомленнями на вивчену або самостійно досліджену  лінгвістичну тему, самостійно добираючи й аналізуючи мовні приклади на підтвердження висловлених суджень.
3	4 год	Склад  лексики сучасної української літературної мови за  її походженням Власне українська лексика. Лексичні засвоєння зі слов’янських і неслов’янських мов. Старослов’янізми, їх стилістичні функції. Інтернаціо нальна лексика у складі української літературної мови. Кальки. Особливос ті вживання запозичених слів у науковій і художній літературі. Українська мова як джерело лексичних  запозичень для інших мов. Внутрішньопредметні  зв’язки. Орфографія. Правопис слів іншомов ного походження. Граматика. Незмінні іменники іншо- мовного походження.	Учень: називає склад української лексики за її походженням (питома українська лексика, старослов’янізми, лексичні засвоєння з інших мов);; розпізнає власне українську й запозичену лексику; інтернаціо- налізми; розрізняє лесичні засвоєння  зі слов’янських і неслов’янських мов; наводить приклади власне українських і запозичених слів; старослов’янізмів, інтернаціо- налізмів; правильно пише слова іншомовного походження; пояснює стилістичні функції старослов’янізмів, доцільність і недоцільність уживання слів іншомовного походження ;  знаходить і виправляє помилки у вживанні й написанні іншомовних слів; вміє ко­ристуватися тлумачним словником, словником іншомов них слів, орфографічним  словни ком; будує речення (тексти) з використанням питомої україн ської лексики та запозичених слів; оцінює  випадки вдалого і невдалого  використання старо слов’янізмів та  іншомовних слів; складає усні й письмові вислов лювання з використанням питомої української лексики та слів іншомовного походження; виступає з повідомленнями на вивчену або самостійно досліджену  лінгвістичну тему, самостійно добираючи й аналізуючи мовні приклади на підтвердження висловлених суджень.
5	7 год	Склад  лексики сучасної української літературної мови з погляду  стилістичного вживання   Лексика міжстильова (стилістично нейтральна, загальновживана) і співвідносна з певними стилями. Розмовна і книжна лексика. Суспільно-політична лексика. Наукова лексика. Терміни. Виробничо-професійна лексика. Офіційно-ділова лексика. Канцеляризми. Штампи. Загальновжи вана лексика та лексика обмеженого вжитку. Діалектизми. Професійні слова. Жаргонізми. Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилями. Нейтральна й емоційно забарвлена лексика. Внутрішньопредметні  зв’язки Граматика. Відмінювання іменників (закінчення родового відмінка однини іменників, що означають терміни, назви фізичних і хімічних процесів (атома, радіуса, іменника, гідролізу, сюжету, аналізу). Орфографія. Уживання великої та малої літери в іменниках, що означають  власні імена або прізвища історичних осіб, імена літературних персонажів, географічні назви, що стали загальними назвами (меценат, цицерон, донкіхот, кайдаші, дюймовочка, клондайк, чорнобиль). Міжпредметні зв’язки Терміни (історія, біологія, математи- ка). Діалектизми  та професійні слова в художніх творах (література).	Учень: називає стилістичні групи  лексики української мови, пояснює мету вживання стилістично забарвленої лексики у  висловлюваннях певних сти- лів, доцільність уживання з певною стилістичною метою лексики обмеженого вжитку; розпізнає стилістично нейтраль ну (міжстильову) та стилістично марковану лексику, емоційно забарвлену лексику; розрізняє загальновживану лек -сику та лексику обмеженого вжитку; правильно пише й відмінює слова-терміни; іменники – імена історичних осіб, літературних персонажів і географічні назви, що стали власними назвами-символами; знаходить і виправляє помилки у неправильному доборі слів в  усних і письмових висловлюван- нях певних стилів, зокрема пов’язані з уживанням мовних штампів, вульгаризмів; уміє ко­ристуватися тлумачним словником, словником синонімів, словником термінів, словником діалектів, словником жаргонів; будує речення (тексти) різних стилів із доцільним уживанням суспільно-політичної, наукової, офіційно-ділової лексики;, оцінює  випадки вдалого і невдалого  використання співвід- носної з різними стилями лексики; складає усні й письмові вислов- лювання певного стилю на певну соціокультурну тему з викорис- танням стилістично маркованої лексики; виступає з повідомленнями на вивчену або самостійно дослідже ну  лінгвістичну тему, самостій- но добираючи й аналізуючи мов- ні приклади на підтвердження висловлених суджень.
6	2 год	Підсумкове заняття. Лексикологічний розбір слова	Учень здійснює  лексикологічнийрозбір указаного в реченні (тексті) слова.

ОРІЄНТОВНЕ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ

ФАКУЛЬТАТИВНИХ ЗАНЯТЬ

№	Зміст програмового матеріалу	Кількість годин	Дата
	ВСТУП (1 год)
1	Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови	1
	СЛОВО ЯК ОДИНИЦЯ МОВИ (4 год)
2	Слово як одиниця мови.  Слово і предмет. Слово і поняття. Лексичне значення слова	1
3-5	Слова однозначні та багатозначні.  Багатозначність слова (полісемія). Типи переносення значень: метафора, метонімія. Зв’язок між значеннями слова	3
	ТИПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ (8 год)
6	Омоніми. Джерела омонімії. Словник омонімів. Міжмовні омоніми. Омонімія та полісемія	1
7,8	Повні та неповні омоніми. Омофони, омографи, омоформи.  Пароніми. Словник паронімів.	2
9-11	Синоніми. Синонімічний ряд.  Джерела синонімії. Словник синонімів. Абсолютні та неповні синоніми. Лексичні та контекстуальні  синоніми. Стилістичне використання синонімів Синонімія і полісемія. Евфемізми.	3
12,13	Антоніми. Основа антонімічного протиставлення слів. Словник антонімів. Різнокореневі та  однокореневі антоніми. Загальномовні та контекстуальні антоніми  Стилістичне викорис- тання антонімів. Оксюморон.	2
	СКЛАД  ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЗА  ЇЇ ПОХОДЖЕННЯМ (4 год)
14, 15	Власне українська лексика.  Лексичні засвоєння зі  слов’янських і неслов’янських мов. Старослов’янізми, їх стилістичні функції	2
16, 17	Інтернаціональна лексика у складі української літературної мови. Кальки.	2
	СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ ЗА АКТИВНІСТЮ ВЖИВАННЯ (5 год)
18-20	Застарілі слова: архаїзми та історизми Стилістичне використання застарілих слів.	3
21, 22	Неологізми, способи їх творення. Загальномовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх викорис- тання в різних стилях	2
	СКЛАД ЛЕКСИКИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ З ПОГЛЯДУ СТИЛІСТИЧНОГО ВЖИВАННЯ (9 год)
23-25	Лексика міжстильова і співвідносна з певними стилями.Розмовна і книжна лексика.  Суспільно-політична лексика. Наукова лексика. Терміни. Виробничо-професійна лексика	3
26, 27	Офіційно-ділова лексика. Канцеляризми.  Штампи.	2
28, 29	Лексика загальновживана і лексика обмеженого вжитку. Діалектизми. Професійні слова. Жаргонізми	2
30, 31	Розширення меж використання лексики, співвідносної з певними стилями. Нейтральна та емоційно забарвлена лексика	2
32, 33	Лексикологічний розбір слова	2
34	Підсумкове заняття.	1

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. (співголови), Зяблюк М.П. та ін. К.: “Укр.енцикл”, 2000.

Грищенко А.П, Мацько Л.І., Плющ М.Я та ін. Сучасна українська літературна мова: Підручник /За ред. А.П.Грищенка. – К.: Вища шк., 1997.

Пономарів О.Д., Різун В.В., Шевченко Л.Ю. та ін. Сучасна українська мова: підручник: За ред. О.Д.Пономарева: К.: Либідь, 2001.

Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова: Навч. посібник. – К.: літера, 2000.

Ющук І.П. Українська мова: Підруч. для студентів  філолог. спеціальностей вищих навчальних закл. – К.: Либідь, 2003.

Передрій Г.Р., Смолянінова Г.М.  Лексика і фразеологія української мови: Факультативний курс для 7-8 кл. Посібник для учнів. К.: Рад.школа, 1983.

Потапенко О.І., Кожуховська Л.П., Довбня Л.Е., Чубань Т.В., Шевченко Т.М. Етимологія української мови. За заг. Редакцією О.І.Потапенка. – К.: Міленіум, 2002.

Методические указания к факультативному курсу “Лексика и фразеологія русского языка (8-9 классы)»: Пособие для учителя /Введенская Л.А., Баранов М.Т., Гвоздарев Ю.А. – М.: Просвещение. 1991.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад.і голов.  ред. В.Т.Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002.

Етимологічний словник української мови в семи томах /О.С.Мельничук, І.К.Білодід, В.Т.Коломієць, О.Б.Ткаченко. – К.: Наукова думка, 1982.

Новий тлумачний словник української мови в чотирьох томах. /В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: Аконіт, 1999.

Словник антонімів / Уклад.: Л.М.Полюга, за ред. Л.С.Паламарчука. – К.: Рад.школа, 1987.

Словник іншомовних слів / Уклад.: С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута. – К.: Наук. думка, 2000.

Словник омонімів української мови / Уклад.: О.Демська, І.Кульчицький. – Львів: Видавництво “Фенікс”, 1996.

Словник синонімів української мови у двох томах /А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук, Г.Н.Горюшина та ін. – К.: Наукова думка, 2001.