Сценарій святкового заходу до урочистого відкриття V Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т. Г. Шевченка

Сценарій святкового заходу до  урочистого відкриття

V Міжнародного мовно-літературного конкурсу

 імені Т. Г. Шевченка

Ведуча: Сьогодні наш святковий захід присвячений відкриттю V Міжнародного  мовно-літературного конкурсу імені Тараса Григоровича Шевченка – великого поета України, творчість якого знають і люблять всі народи світу.

 Ведучий:Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар!

Учениця 1. То була дивовижна зоря

                     На убору і світом забуту,

                     Щоб її до життя повернути,

                     Бог послав Кобзаря.

Учениця 2. Ти, Тарасе, сьогодні

                     Нас зібрав  докупи.

                     І зійшлися у цій школі

                     Шевченка онуки.

Пісня «Одна калина»

Ведуча:          Хліб і сіль тобі, Тарасе,

                        Сьогодні підносимо …

                        Вшанувати цю гостинність 

                        Оплесками просимо!

Учениця 3. Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку,

                     Сходиш хлібом духовним на яр – рушнику

                     У розкрилі земних і заобрійних трас

                     Височієш над світом, великий Тарас. 

Учениця 4. Твій голос – повнить пшеничний колос,

                    Бо те, за що ми жили й боролись,

                    Твій сон щасливий, зоря твоя,

                    Велика, вольна, нова сім’я!..

Ведуча: Т. Шевченко звеличив Україну, звеличив  увесь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченкових творів, проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти.

Ведучий: А що нам заповідав Кобзар?

Учениця 5. Не одцурайтесь своєї мови

                    Ні в тихі дні, ні в дні громові,

                    Ні в дні підступно мовчазні,

                    Коли стоїш на крутизні один,

                    Чолом сягнувши птаха,

                    Й холодний вітер попід пахви

                    Бере і забиває дух,

                    Щоб ти скорився і притих

 Учениця 6. Не одцурайсь, мій сину, мови!

                      У тебе іншої нема.

                      Без неї – просто плоть німа!

                      Без мови в світі нас – нема.

Учениця 7.  Учітесь, читайте,

                   І чужому научайтесь,

                   Й свого не цурайтесь,

                   Бо хто матір забуває,

                  Того бог карає,

                  Того діти цураються,

                  В хату не пускають

Учениця 8. У мене в сім’ї великій,

                    В сім’ї вольній, новій,

                    Не забудьте пам’янути

                    Незлим тихим словом.

Ведуча. «Незлим тихим словом згадуємо ми свого Кобзаря, який залишив нам прекрасні твори. А що ж залишимо своїм нащадкам ми???

Учениця 9.  Залишимо вспадок новим поколінням

                     Свої ідеали й свої устремління

                     Могутню Вкраїну, в якій наша сила,

                     І геній Шевченка, як нації крила.

Учениця 10.  Залишимо й те, що душею народу

                       Зовуть недаремно від роду до роду,

                       Як вищу красу і життєву основу,

                       Залишимо Слово, Ім’я своє, Мову!

Ведуча. Всі свої вірші Шевченко пише чарівною, барвистою українською мовою, близькою до народної. Тому вірші його легко читати і запам’ятовувати. Вітер сонце, зорі, дерева – все оживає у віршах Шевченка.

Учениця 11.  Зоре моя вечірняя,

                        Зійди над горою

                        Поговорим тихесенько

                        В неволі з тобою.

                        Розкажи, як за горою

                       Сонечко сідає,

                       Як у Дніпра веселочка

                       Воду позичає.

                       Як широка сокорина

                       Віти розпустила,

                       А над самою водою

                      Верба похилилась.

Ведуча.  Тарас Шевченко лишив нам свої слова – заповіти, які допомагають нам жити. Їх називають золотими словами Шевченка.

Учениця 12. Свою Україну любіть,

Любіть її во время люте.

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

Учениця. Не цурайтесь того слова,

Що мати співала,

Як малого сповивала,

З малим розмовляла.

Учениця 13. Любітеся, брати мої,

Вкраїну любіте.

І за неї, безталанну,

Господа моліте.

Учениця 14. Обніміте ж брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Учениця 15. І на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі ...

Ведуча.  І сьогодні ми виконуємо ще один заповіт Шевченка.

І мене в сім’ї великій

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом!

Ведуча1. Ми, учні, повинні дорожити Шевченком. Любити Україну, як любив її поет. Берегти її, як берегли наші діди і прадіди.